1. Словник української мови у 20 томах

ясувати

ЯСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., поет.

Пояснювати, тлумачити що-небудь, з'ясовувати.

Артист, а не актор, Не шкодував ти фарб розкішної палітри, І навіть гультяїв змовкав бездумний хор, Коли ти ясував закон метафор хитрий (М. Рильський);

// Розповідати про що-небудь.

Пан Купа-Стародупський прийшов до начальника.., щоб ясувати йому, як він, полковий обозний, усіх сил докладає до святого діла перемоги (О. Ільченко);

// Свідчити про щось.

Про се краще всього ясують Ваші талановиті праці (Панас Мирний);

// Характеризувати, підкреслювати що-небудь.

[Неофіт-раб:] Все ваше милосердя, наче латка на ветоші [лахмітті] злиденного життя, і тільки гірше злидні ті ясує (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясувати — див. З'ЯСОВУВАТИ, ПОЯСНЮВАТИ, СВІДЧИТИ, ВИКЛАДАТИ, ХАРАКТЕРИЗУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. ясувати — ясува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. ясувати — -ую, -уєш, недок., заст., поет. Пояснювати, тлумачити що-небудь. || Розповідати про що-небудь. || Свідчити про щось. || Характеризувати, підкреслювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ясувати — ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. ясувати — ЯСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., поет. Пояснювати, тлумачити що-небудь. Артист, а не актор, Не шкодував ти фарб розкішної палітри, І навіть гультяїв змовкав бездумний хор, Коли ти ясував закон метафор хитрий (Рильський, Поеми, 1957, 250)... Словник української мови в 11 томах