ясувати
ЯСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., поет. Пояснювати, тлумачити що-небудь.
Артист, а не актор, Не шкодував ти фарб розкішної палітри, І навіть гультяїв змовкав бездумний хор, Коли ти ясував закон метафор хитрий (Рильський, Поеми, 1957, 250);
// Розповідати про що-небудь.
Пан Купа-Стародупський прийшов до начальника.., щоб ясувати йому, як він, полковий обозний, усіх сил докладає до святого діла перемоги (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 253);
// Свідчити про щось.
Про се краще всього ясують Ваші талановиті праці (Мирний, V, 1955, 416);
// Характеризувати, підкреслювати що-небудь.
[Неофіт-раб:] Все ваше милосердя, наче латка на ветоші [лахмітті] злиденного життя, і тільки гірше злидні ті ясує (Л. Укр., II, 1951, 237).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ясувати — див. З'ЯСОВУВАТИ, ПОЯСНЮВАТИ, СВІДЧИТИ, ВИКЛАДАТИ, ХАРАКТЕРИЗУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- ясувати — ЯСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., поет. Пояснювати, тлумачити що-небудь, з'ясовувати. Артист, а не актор, Не шкодував ти фарб розкішної палітри, І навіть гультяїв змовкав бездумний хор, Коли ти ясував закон метафор хитрий (М. Словник української мови у 20 томах
- ясувати — ясува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- ясувати — -ую, -уєш, недок., заст., поет. Пояснювати, тлумачити що-небудь. || Розповідати про що-небудь. || Свідчити про щось. || Характеризувати, підкреслювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясувати — ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст. Словник синонімів української мови