ятвяги
ЯТВЯ́ГИ, ів, мн. (одн. ятвя́г, а, ч.), іст.
Плем'я, що жило між річками Німан і Нарев.
На північному заході сусідами східних слов'ян були ятвяги (з наук.-попул. літ.);
Це була Литва. Вже Романові Мстиславовичу довелося вести завзяту боротьбу з литовським племенем ятвягів. По його смерті литовці знову почали непокоїти своїми нападами Волинь (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ятвяги — Ятвя́ги множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- ятвяги — -ів, мн. (одн. ятвяг, -а, ч.), іст. Литовське плем'я, що жило між річками Німан і Нарев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ятвяги — Плем'я, етнічно близьке до литовців; мешкали між середньою течією р. Нямунас і верхів'ям р. Нарев, у т.зв. Судовії; вперше згадані у II ст. н.е. Універсальний словник-енциклопедія
- ятвяги — ЯТВЯ́ГИ, ів, мн. (одн. ятвя́г, а, ч.), іст. Литовське плем’я, що жило між річками Німан і Нарев. На північному заході сусідами східних слов’ян були ятвяги (Знання.., 8, 1968, 29). Словник української мови в 11 томах