ятвяги
Плем'я, етнічно близьке до литовців; мешкали між середньою течією р. Нямунас і верхів'ям р. Нарев, у т.зв. Судовії; вперше згадані у II ст. н.е. у Тацита, у давньоруських документах — у договорах 944 між Київською державою та Візантійською імперією; відзначались войовничістю; у 1240-50-х підкорені Галицько-Волинським князівством і Мазовією; у 1283 землі захоплені Тевтонським орденом; XIII ст. частина земель увійшла до складу Вел. князівства Литовського.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ятвяги — Ятвя́ги множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- ятвяги — ЯТВЯ́ГИ, ів, мн. (одн. ятвя́г, а, ч.), іст. Плем'я, що жило між річками Німан і Нарев. На північному заході сусідами східних слов'ян були ятвяги (з наук.-попул. літ.); Це була Литва. Словник української мови у 20 томах
- ятвяги — -ів, мн. (одн. ятвяг, -а, ч.), іст. Литовське плем'я, що жило між річками Німан і Нарев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ятвяги — ЯТВЯ́ГИ, ів, мн. (одн. ятвя́г, а, ч.), іст. Литовське плем’я, що жило між річками Німан і Нарев. На північному заході сусідами східних слов’ян були ятвяги (Знання.., 8, 1968, 29). Словник української мови в 11 томах