ячний
Я́ЧНИЙ, а, е.
Те саме, що ячмі́нний.
Жвавий, добре вгодований кінь тягнув сани, навантажені ячною соломою (А. Шиян);
Гарасим зав'язав шматок сала та пшеничну паляницю в хустку, вкинув у торбину, поклав туди ще й ячну паляницю та кілька дрібків солі і, більше слова не мовивши, подався з хати (Л. Яновська);
Вороні жадібно хапали .. вогку, м'яку полову, пересипану запашним ячним борошном (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ячний — -а, -е. Те саме, що ячмінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ячний — я́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- ячний — ЯЧМІ́ННИЙ (вигот. з ячменю), Я́ЧНИЙ, Я́ШНИЙ розм. Василь Карпець метнувся до свого воза й незабаром повернувся з горілкою і шкурлатом ячмінного хліба (М. Стельмах); Якщо раніше Україна здебільшого жила на ячному хлібі,.. то нині зовсім інші часи (І. Цюпа); Яшна крупа. Словник синонімів української мови
- ячний — Я́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ячний — Я́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що ячмі́нний. Жвавий, добре вгодований кінь тягнув сани, навантажені ячною соломою (Шиян, Баланда, 1957, 32); Гарасим зав’язав шматок сала та пшеничну паляницю в хустку, вкинув у торбину... Словник української мови в 11 томах
- ячний — Я́чний, -а, -е = яшний. Їж ячне так, як смачне. Ном. № 2411. Приймай ячне за вдячне. Ном. № 2411. Словник української мови Грінченка