єси
ЄСИ́, заст.
Форма 2 ос. одн. теп. ч. від дієслова бу́ти.
По одягу – він пан Шевченко .. Хто ж ти єси, Тарасе? Вже не кріпак. Проте й не пан. Син волі (Василь Шевчук);
– Мудрий єси, мій учителю, – промовив зворушено Іслам-Гірей (П. Загребельний);
У тридцять літ ти тільки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвім світі (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єси — рідко, заст. Форма теп. ч. дієслова "є". Єси блажен за те, що вже себе не воловодиш надією, котра не береже, а більше губить. (ЧТ:81); Вельможно виростає простір, і нескінченний ти єси, одцвів у Видубичах жостір і одлунали голоси. (ЧТ:181). Словник поетичної мови Василя Стуса