єси

рідко, заст. Форма теп. ч. дієслова "є".

Єси блажен

за те, що вже себе не воловодиш

надією, котра не береже,

а більше губить. (ЧТ:81);

Вельможно виростає простір,

і нескінченний ти єси,

одцвів у Видубичах жостір

і одлунали голоси. (ЧТ:181).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єси — ЄСИ́, заст. Форма 2 ос. одн. теп. ч. від дієслова бу́ти. По одягу – він пан Шевченко .. Хто ж ти єси, Тарасе? Вже не кріпак. Проте й не пан. Син волі (Василь Шевчук); – Мудрий єси, мій учителю, – промовив зворушено Іслам-Гірей (П. Словник української мови у 20 томах