ігнорація

ІГНОРА́ЦІЯ, ї, ж., розм.

Те саме, що ігнорува́ння.

Підсудні навіть не збиралися захищатися. Єдине, що вони могли протиставити цьому “пролетарському судові”, цій розгнузданій опричнині, – це ігнорацію й презирство (І. Багряний);

Ці люди не мали нічого святого в душах. Знали про злочинні пристрасті імператора – і мовчали. Знали про потаємні зборища нічні в соборах – вдавали ігнорацію (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ігнорація — 1. невігластво, неуцтво, необізнаність 2. зневага, неповага, нехтова, погорда Словник чужослів Павло Штепа