ігнітрон
ІГНІТРО́Н, а, ч., фіз.
Іонний прилад, що має однобічну провідність і застосовується як потужний випрямляч змінного струму.
Ігнітрон застосовують як ртутний електричний вентиль у потужних випрямних приладах (з наук. літ.);
Для ігнітрона характерне незначне падіння напруги – 15–20 В (з наук.-попул. літ.);
Дія ігнітрона ґрунтується на виникненні дугового розряду між анодом і катодом (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ігнітрон — ігнітро́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ігнітрон — -а, ч. Ртутний випрямляч, у якому періодичне пропускання струму відбувається за допомогою спеціального електрода-запалювача. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ігнітрон — ігнітро́н [від лат. ignis – вогонь і (елек)трон] ртутний випрямляч, в якому періодичне пропускання струму відбувається за допомогою спеціального електрода-запалювача. Словник іншомовних слів Мельничука