ігуанодонт

ІГУАНОДО́НТ, а, ч., палеонт.

Викопний великий двоногий рослиноїдний плазун мезозойської ери.

Основний напрям еволюції ігуанодонтів пов'язаний з Євразією (з наук. літ.);

Ігуанодонт не міг спиратися на свій хвіст, як це роблять кенгуру (з наук.-попул. літ.);

Протер я ще свої сліпаки – а їх там! .. Різні там целурозаври, бронтозаври, стегозаври, диплодоки, ігуанодонти – бір аж кишить ними (В. Чемерис);

Ігуанодонти – група травоїдних, що розселилися по всьому світу протягом крейдового періоду (із журн.).