ідеофон

ІДЕОФО́Н, а, ч., лінгв.

Те саме, що звуконаслі́дування 2.

У художніх текстах різного жанру фонетичний символізм реалізується за допомогою ідеофонів, у яких частина чи ціле слово можуть символізувати певне явище (з наук. літ.);

Ідеофони – це такі одиниці, внутрішня форма яких здатна виразити емоційне ставлення мовця (з наук.-попул. літ.);

Ідеофонам властиві тембр й особисті голосові якості мовців (з навч. літ.).