іджма
ІДЖМА́, и́, ж.
Узгоджена думка (рішення) авторитетних осіб з обговорюваного питання, одне із джерел мусульманського права.
Обов'язковою умовою прийняття іджми всією мусульманською спільнотою є її обґрунтування на основі першоджерел ісламу – Корану й Суни (з наук.-попул. літ.);
Традиція пов'язує виникнення іджми з діяльністю перших учених-законодавців другої половини VII ст. (з наук.-попул. літ.);
Іджма як джерело шаріату – це збірник різних думок та поглядів із релігійних і правових питань (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іджма — -и, ж. Одне з основних джерел мусульманського права – одностайна думка найбільш авторитетних ісламських правознавців. Великий тлумачний словник сучасної мови