ідолопоклонницький
ІДОЛОПОКЛО́ННИЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до ідолопоклонника; язичницький.
Римський аскетизм, як і будь-який язичницький, був безплідний, як і сама ідолопоклонницька релігія (з наук. літ.);
Римське судочинство передбачало здійснення ідолопоклонницької церемонії – куріння фіміаму богині правосуддя Феміді (з навч. літ.);
Після збудування Вавилонської вежі ідолопоклонницьке людство почало розходитися в різні краї світу, творити цивілізації, часто ворожі між собою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідолопоклонницький — ідолопокло́нницький прикметник Орфографічний словник української мови
- ідолопоклонницький — -а, -е. Прикм. до ідолопоклонство. Великий тлумачний словник сучасної мови