ідіобласти

ІДІОБЛА́СТИ¹, ів, мн. (одн. ідіобла́ст, а, ч.), біол.

Рослинні клітини, що за формою, структурою або вмістом відрізняються від інших клітин тієї самої тканини.

У водоносній паренхімі, навколо центрального циліндра, поодиноко трапляються склеренхімні спеціалізовані арматурні елементи – ідіобласти (з наук. літ.);

Ідіобласти є не тільки ознакою натуральності чаю, але й характеризують його якість, оскільки високоякісний продукт одержують із наймолодших листочків чайної сировини (з наук.-попул. літ.);

Клітини розміщуються в органах групами або поодиноко, утворюючи ідіобласти (з навч. літ.);

Ідіобласт може містити олію, камедь, смолу, танін, пігмент тощо (з навч. літ.).

ІДІОБЛА́СТИ², ів, мн. (одн. ідіобла́ст, а, ч.), геол.

Мінерали метаморфічних порід, що виникли внаслідок перекристалізації речовини у твердому стані й мають характерний кристалографічний обрис.

Усі роговики утворюють досить крупні ідіобласти, хаотично розміщені в основній тканині породи (з наук. літ.);

Структури метаморфічних порід виникають унаслідок зростання мінералів у твердому або пластичному середовищі, в якому зрідка утворюються зерна з кристалографічними формами – ідіобласти (з навч. літ.).