ідіостиль

ІДІОСТИ́ЛЬ, ю, ч.

Сукупність мовних і стилістичних особливостей мовлення письменника, вченого, публіциста, а також окремих носіїв цієї мови.

Фольклорна, фольклорно-історична, громадянська та особистісна течії в українській романтичній поезії заклали основи неповторного Шевченкового ідіостилю (з наук. літ.);

Вивчення ідіостилю письменника тісно пов'язане з проблемою мовної картини світу та проблемою мовної особистості (з наук.-попул. літ.);

Дослідження ідіостилю газетного видання передбачає комплексне вивчення мовностилістичного, редакторського забезпечення своєрідності газети (з навч. літ.).