ізатизон

ІЗАТИЗО́Н, у, ч., фарм.

Комплексний противірусний, антибактеріальний, протигрибковий та імуномодулювальний препарат, що має широкий спектр дії.

При аерозольному застосуванні ізатизон блокує репродукцію вірусів, пригнічує розмноження патогенних мікроорганізмів (з наук.-попул. літ.);

Ізатизон успішно використовують для лікування вірусних та мікробно-вірусних хвороб і пухлин у ветеринарії, медицині, рослинництві (із журн.);

Ізатизон застосовують не лише для лікування вірусного паралічу, грибкових захворювань та кліщів у бджіл, а й для лікування людей (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me