ізатизон
ІЗАТИЗО́Н, у, ч., фарм.
Комплексний противірусний, антибактеріальний, протигрибковий та імуномодулювальний препарат, що має широкий спектр дії.
При аерозольному застосуванні ізатизон блокує репродукцію вірусів, пригнічує розмноження патогенних мікроорганізмів (з наук.-попул. літ.);
Ізатизон успішно використовують для лікування вірусних та мікробно-вірусних хвороб і пухлин у ветеринарії, медицині, рослинництві (із журн.);
Ізатизон застосовують не лише для лікування вірусного паралічу, грибкових захворювань та кліщів у бджіл, а й для лікування людей (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me