ізгойський

ІЗГО́ЙСЬКИЙ, а, е.

1. іст. Прикм. до ізго́й 1.

Ізгойських родин за Всеволода .. було на Русі три: .. Святославичі.., Ігоревичі .. і .. Ростиславичі (М. Грушевський).

2. перен. Знедолений, відкинутий суспільством.

Повертаються ті зеленкаві думки з-перед тридцяти... років саме тепер, коли ізгойська наша література переживає кризисову [кризову] добу, сказати б, посухи... (Є. Маланюк);

Ми [українці] сказали – “Досить!” уміло організованій соціально-економічній деградації, при якій нам відводиться звужений та безперспективний, ізгойський простір для маргінальних типажів у шароварах і з оселедцями, яким ніколи не дотягтися до культури панівного прошарку... (П. Мовчан);

Пік геополітичних досліджень припав у Європі на 20–30-ті рр. ХХ ст., а центром стала ізгойська країна Заходу – Німеччина (з навч. літ.).