ізографічний

ІЗОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до ізографії (у 1 знач.).

Для європейської газетної періодики характерні спільність гравірувальних технік і манер виготовлення друкарських форм, а деколи й прямі ізографічні запозичення (з наук. літ.);

З другої половини XIX ст. листівки як вид ізографічного документа починають друкувати в багатьох європейських країнах (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізографічний — ізографі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ізографічний — -а, -е. Стос. до ізографії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізографічний — Ізографі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)