ізографічний
ІЗОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до ізографії (у 1 знач.).
Для європейської газетної періодики характерні спільність гравірувальних технік і манер виготовлення друкарських форм, а деколи й прямі ізографічні запозичення (з наук. літ.);
З другої половини XIX ст. листівки як вид ізографічного документа починають друкувати в багатьох європейських країнах (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізографічний — ізографі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- ізографічний — -а, -е. Стос. до ізографії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізографічний — Ізографі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)