ізомеризація
ІЗОМЕРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., хім.
Процес перетворення якої-небудь хімічної сполуки в ізомери.
У деяких випадках просторове перевантаження молекули спричиняє ізомеризацію (з наук. літ.);
Поглинання фотона викликає ізомеризацію антагоніста (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізомеризація — Изомеризация — isomerization — Isomerisierung, Isomerisation — 1) Зміна зв’язків між атомами або ж їх просторового положення в молекулі сполуки, що веде до утворення її ізомеру. 2) Перетворення одного ізомеру на інший (напр. нормальний бутан від діяння каталізатора ізомеризується в ізобутан). Гірничий енциклопедичний словник
- ізомеризація — ізомериза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ізомеризація — -ї, ж. Перетворення одного ізомеру на інший. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізомеризація — ізомериза́ція перетворення одного ізомеру на інший (напр., нормальний бутан від діяння каталізатора ізомеризується в ізобутан). Словник іншомовних слів Мельничука