ізометричний

ІЗОМЕТРИ́ЧНИЙ, а, е.

1. мат. Стос. до ізометрії (у 1 знач.).

Гравітаційним та магнітним полям у межах серединних масивів властива ізометрична аномалія (з наук. літ.);

Головні структури складчастості мають неправильні форми, які часто ізометричні або витягнуті (з наук. літ.);

Залежність інтенсивності дихання рослин від їхньої маси виявилася ізометричною (з наук.-попул. літ.).

2. біол. Прикм. до ізоме́трі́я 2.

Силу м'яза вимірюють максимальною напругою, яку він може розвинути за умов ізометричного скорочення (з навч. літ.);

Під час виконання ізометричних вправ суглоби не навантажуються, мінімізується загроза розтягнень і травм сухожиль (із журн.).