ізотаха
ІЗОТА́ХА, и, ж., метеор.
Ізолінія однакових швидкостей (вітру, водного потоку і т. ін.).
В ізотахах швидкості різного руху мають однакове значення (з наук.-попул. літ.);
Здебільшого ізотахи мають вигляд плавних кривих, що не замикаються в межах водного перерізу (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me