іконограф

ІКОНО́ГРАФ, а, ч.

Фахівець із іконографії (у 1 знач.).

Ікону-оберіг, як і кожну добру справу, треба починати з молитви, вважає іконограф із Івано-Франківщини (з газ.);

// Те саме, що іконопи́сець.

Іконографи з усієї Київської держави навчалися й “стажувалися” у столиці, а також запрошували майстрів до себе (з рел.-церк. літ.);

Київська Русь запозичила техніку, стиль і навіть самих іконографів із Царгорода або з підлеглих йому шкіл іконографії (з рел.-церк. літ.).