іллогічний

ІЛЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

Те саме, що алогі́чний.

Учитель використовує у своєму мовленні іллогічну паузу, іллогічний наголос, виразний жест і вольове забарвлення голосу, але це – зовнішній бік справи. Головне ж – у його внутрішньому змісті спілкування з учнем (з наук. літ.);

Ідея права не проникла в повсякденне життя японців: абстрактний іллогічний характер норм права, як і раніше, далекі для японців. Головне для них – норми поведінки (з навч. літ.).