ілюмінат

ІЛЮМІНА́Т, а, ч., іст.

1. Член таємного релігійно-політичного ордену в Європі, заснованого в Баварії 1776 р.

Значну роль у формуванні німецького якобінства відіграв рух ілюмінатів, очолюваний Вайсгауптом та Кнігге (з наук. літ.);

Ілюмінати дотримувалися суворої конспірації в поєднанні з ієрархічною структурою (з наук.-попул. літ.);

З баварськими ілюмінатами та іншими таємними товариствами було пов'язано чимало теорій змов (із журн.);

На звороті державної печатки США є зображення недобудованої піраміди зі Всевидячим Оком, символом ілюмінатів (з газ.).

2. У широкому сенсі – член містичного товариства.

Дехто вважає, що кінцева мета ілюмінатів – установлення влади світового уряду над усіма народами світу (з наук. літ.);

Конспіраційна теорія стверджує, що конспіратори-ілюмінати фінансували або спричиняли більшість великих воєн за останні 200 років (із журн.).