ілюмінативний

ІЛЮМІНАТИ́ВНИЙ, а, е, філос.

Стос. до ілюмінативізму (у 2 знач.).

Слово у ХVІ–XVII ст. сприймалося й витлумачувалося як початок складного ілюмінативного шляху до Бога (з наук. літ.);

Використання О. Потебнею термінів “еманація”, “витікання енергії” є свідченням еманаційно-енергетичного розуміння сутності мови як ілюмінативного відображення сутності Логоса, притаманного лінгвофілософській традиції східних слов'ян (з наук. літ.).