імамат

ІМАМА́Т, у, ч.

1. У шиїтів – право імама на духовну й світську владу.

Шиїти визнають право на імамат тільки за імамом Алі (з наук.-попул. літ.);

Шиїти вважають, що імамат повинен належати лише прямим нащадкам пророка Мохаммеда (із журн.).

2. Загальна назва мусульманської теократичної держави.

З проголошенням Шаміля третім імамом (1834–1859) Чечні й Дагестану можна говорити про остаточне втілення в життя ідеї гірської теократичної держави – імамату (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імамат — імама́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. імамат — -у, ч. 1》 Одна з форм мусульманської теократії. 2》 Держава мюридів у Дагестані та Чечні, що виникла наприкінці 20-х рр. 19 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови