імамат
ІМАМА́Т, у, ч.
1. У шиїтів – право імама на духовну й світську владу.
Шиїти визнають право на імамат тільки за імамом Алі (з наук.-попул. літ.);
Шиїти вважають, що імамат повинен належати лише прямим нащадкам пророка Мохаммеда (із журн.).
2. Загальна назва мусульманської теократичної держави.
З проголошенням Шаміля третім імамом (1834–1859) Чечні й Дагестану можна говорити про остаточне втілення в життя ідеї гірської теократичної держави – імамату (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me