імаміт

ІМАМІ́Т, а, ч.

Послідовник імамії.

Більшість шиїтів вірять у дванадцять святих імамів, тому їх називають імамітами (з наук. літ.);

Імаміт – це той, хто визнає імамат Алі ібн Абу Таліба як першого імама (з наук.-попул. літ.);

Імаміти вважають, що в релігії нема більшої справи, ніж імамат, оскільки вірять, що пророк не міг залишити світ, не вказавши на свого спадкоємця та заступника (з навч. літ.);

Для імамітів характерний культ мучеників, до яких вони зараховують усіх своїх імамів (з рел.-церк. літ.).