іменитість
ІМЕНИ́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. імени́тий.
Будь-яку інформацію слід перевіряти з декількох джерел: іменитість джерела ще не гарантує достовірності інформації (із журн.);
Значущість перегонів та іменитість суперника не могли не вплинути на спортсменів, які почали нервувати та припускатися помилок (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іменитість — імени́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- іменитість — -тості, ж. Абстр. ім. до іменитий. Великий тлумачний словник сучасної мови