імеретинський
ІМЕРЕТИ́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до імерети́ни і Імеретія.
Повернувшись із Москви в Січ, Матвіївець отримав від черкесця “картку”, в котрій йому нагадували про його обіцянку послужити й посприяти імеретинському цареві (І. Крип'якевич);
У XVI – на початку XVII ст. з Імеретинського царства виділилися незалежні князівства – Мегрелія, Гурія та Абхазія (з наук. літ.);
Пам'ятки імеретинської культури слугують для періодизації пізнього палеоліту всього Кавказу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імеретинський — імерети́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- імеретинський — -а, -е. Прикм. до імеретин, імеретинець. Великий тлумачний словник сучасної мови