імеретинський

ІМЕРЕТИ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до імерети́ни і Імеретія.

Повернувшись із Москви в Січ, Матвіївець отримав від черкесця “картку”, в котрій йому нагадували про його обіцянку послужити й посприяти імеретинському цареві (І. Крип'якевич);

У XVI – на початку XVII ст. з Імеретинського царства виділилися незалежні князівства – Мегрелія, Гурія та Абхазія (з наук. літ.);

Пам'ятки імеретинської культури слугують для періодизації пізнього палеоліту всього Кавказу (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імеретинський — імерети́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. імеретинський — -а, -е. Прикм. до імеретин, імеретинець. Великий тлумачний словник сучасної мови