імунодефіцитний

ІМУНОДЕФІЦИ́ТНИЙ, а, е, вет., мед.

Стос. до імунодефіциту.

Виявлено розвиток синдрому метаболічної інтоксикації, розладів мікрогемодинаміки та формування імунодефіцитного стану (з наук. літ.);

Імунодефіцитні захворювання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імунодефіцитний — імунодефіци́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. імунодефіцитний — -а, -е. Прикм. до імунодефіцит. Імунодефіцитні захворювання — захворювання, зумовлені вродженим або набутим дефектом імунної системи. Великий тлумачний словник сучасної мови