імуномодулятор

ІМУНОМОДУЛЯ́ТОР, а, ч., біол., вет., мед.

Засіб, що має різноспрямовану дію на імунну систему залежно від її початкового стану, у терапевтичних дозах відновлює нормальне функціонування імунної системи.

Терапія хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу повинна передбачати включення до програми комплексного лікування противірусних імуномодуляторів (з наук.-попул. літ.);

Приблизно через півгодини до моєї каюти ввійшли двоє озброєних десантників і передовсім вкололи мені дозу імуномодулятора – стандартна процедура при висадці на іншу планету зі своїм комплексом хвороботворних вірусів, бактерій та мікробів, до яких мій організм ще не був пристосований (О. Авраменко, В. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me