ім'ярек

ІМ'ЯРЕ́К, а, ч., заст.

Слово, що вживається замість конкретного імені, прізвища у значенні такий-то.

– Я вашому чоловікові це тільки й скажу, що ви ходили з (ім'ярек) у ліс (М. Хвильовий);

– Скажіть, в якій камері сидить такий-то, ім'ярек? (І. Багряний);

За виявлену хоробрість та відвагу пропоную нагородити бійця (ім'ярек) орденом (зазначити яким) (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ім'ярек — ім'яре́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ім'ярек — -а, ч. Використовується замість невідомого або такого, що навмисно не називається, імені особи у значенні хтось, такий-то. Великий тлумачний словник сучасної мови