ім'ярек
ІМ'ЯРЕ́К, а, ч., заст.
Слово, що вживається замість конкретного імені, прізвища у значенні такий-то.
– Я вашому чоловікові це тільки й скажу, що ви ходили з (ім'ярек) у ліс (М. Хвильовий);
– Скажіть, в якій камері сидить такий-то, ім'ярек? (І. Багряний);
За виявлену хоробрість та відвагу пропоную нагородити бійця (ім'ярек) орденом (зазначити яким) (Є. Доломан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me