1. Словник української мови у 20 томах

інакомислення

ІНАКОМИ́СЛЕННЯ, я, с.

Те саме, що інакоду́мство.

У колишньому Радянському Союзі діяльність органів держбезпеки, яким відводилася провідна роль у боротьбі з інакомисленням, вступала в суперечність з конституційними правами громадян на свободу слова, совісті, друку, зборів, недоторканність житла, таємницю листування (з наук. літ.);

Відкрите суспільство не лише дозволяє, а й реально заохочує до інакомислення, наполягаючи на свободі висловлювання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інакомислення — інакоми́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. інакомислення — -я, с. Те саме, що інакодумство. Великий тлумачний словник сучасної мови