інгібований

ІНГІБО́ВАНИЙ, а, е, біохім.

Дієпр. пас. до інгібува́ти.

Визначено кінетичні параметри інгібованого окиснення (з наук. літ.);

Є нагальна потреба вийти із законодавчою ініціативою з питань утвердження на міжнародному рівні історичної справедливості щодо розвитку інгібованих культур, мов, народів на їх етнічних землях (з публіц. літ.);

Інгібовані процеси в рослинах;

Інгібовані розчини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інгібований — інгібо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. інгібований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до інгібувати. Великий тлумачний словник сучасної мови