інгібування

ІНГІБУВА́ННЯ, я, ч., біохім.

Дія за знач. інгібува́ти.

У процесі дослідження виявлено інгібування активності мембранозв'язаних ферментів печінки та слизової оболонки тонкої кишки в сумісній, на відміну від окремої, дії випромінювання та кадмію (з наук. літ.);

Інгібування ферментативної активності – це зниження каталітичної активності за наявності певних речовин – інгібіторів (з наук. літ.);

Сьогодні хімічна промисловість пропонує широкий вибір препаратів для боротьби з інгібуванням росту листя (з наук.-попул. літ.);

Проблеми мовної асиміляції та інгібування пригнічених мов, культур не зникають, вони загострюються і тому вимагають подальших досліджень (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інгібування — -я, с. див. інгібіція. Великий тлумачний словник сучасної мови