інгібування
ІНГІБУВА́ННЯ, я, ч., біохім.
Дія за знач. інгібува́ти.
У процесі дослідження виявлено інгібування активності мембранозв'язаних ферментів печінки та слизової оболонки тонкої кишки в сумісній, на відміну від окремої, дії випромінювання та кадмію (з наук. літ.);
Інгібування ферментативної активності – це зниження каталітичної активності за наявності певних речовин – інгібіторів (з наук. літ.);
Сьогодні хімічна промисловість пропонує широкий вибір препаратів для боротьби з інгібуванням росту листя (з наук.-попул. літ.);
Проблеми мовної асиміляції та інгібування пригнічених мов, культур не зникають, вони загострюються і тому вимагають подальших досліджень (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інгібування — -я, с. див. інгібіція. Великий тлумачний словник сучасної мови