індексація

ІНДЕКСА́ЦІЯ, ї, ж.

1. фін. Автоматичне підвищення або пониження вартості праці, банківських вкладів і т. ін. залежно від динаміки відповідного індексу.

Заробітна плата підлягає індексації у визначеному законодавством порядку (з газ.);

Індексація пенсій;

Щоквартальна індексація.

2. інформ. Процес (ручного або автоматизованого) проставляння індексів (у 3 знач.) яких-небудь текстів або елементів тексту.

У процесі індексації легко визначити, чи є дане поле індексованим, і якщо є, то в якому режимі (з навч. літ.);

Існують два режими індексації: дублювання допускаються і дублювання не допускаються в автоматизованому режимі (із журн.);

Автоматизована індексація текстів.

△ (1) Індекса́ція дохо́дів насе́лення – регулювання фіксованих доходів (пенсій, стипендій і т. ін.) в умовах інфляції за допомогою спеціального коефіцієнта.

Індексацію доходів населення слід здійснювати динамічно, послідовно враховуючи постійні зміни у споживчому кошику (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індексація — ІНДЕКСАЦІЯ – ІНДЕКСУВАННЯ Індексація, -ї, ор. -єю. Спосіб збереження реальної величини грошових вимог та доходів у період інфляції. Індексування. Вираження змісту тексту якогось документа в термінах інформаційно-пошукової системи для полегшення його відшукання серед багатьох інших. Літературне слововживання
  2. індексація — Встановлений актами законодавства України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. І. Словник термінів законодавства України
  3. індексація — [індеиксац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. індексація — рос. индексация 1. Один із способів захисту населення, споживачів від інфляції, який полягає в тому, що держава та інші суб'єкти, що причетні до доходів громадян... Eкономічна енциклопедія
  5. індексація — індекса́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. індексація — (англ. іпdexation) спосіб збереження реальної величини грошових вимог та різних доходів в умовах інфляції. Економічний словник
  7. індексація — -ї, ж. 1》 Встановлення залежності між зміною величин яких-небудь показників. 2》 Метод збереження реальної величини грошових вимог і різних прибутків в умовах інфляції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. індексація — індекса́ція проставляння індексу на певних документах, книгах з метою класифікації їх. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. індексація — Запровадження автоматичного зв'язку між грошовими зобов'язаннями і рівнем цін; на практиці — підвищення платні чи ін. доходів у зв'язку з показниками росту коштів утримання чи зростанням цін. Універсальний словник-енциклопедія