індексатор

ІНДЕКСА́ТОР, а, ч.

1. Працівник, який здійснює індексацію.

Досвідчений індексатор не тільки своїм умінням ділиться з колегами, але й правильно налагоджує потік індексування в будь-якій сфері, зокрема у сфері поштових послуг (з навч. літ.);

Індексатор колекції;

Індексатор кореспонденції.

2. інформ. Програма для виконання індексації.

Аналіз документів та визначення їхнього предмета здійснюється індексатором за допомогою уніфікованої пошукової мови (з наук. літ.);

Індексатор нової інформації;

Індексатор оцифрування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індексатор — індекса́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови