індефінітний

ІНДЕФІНІ́ТНИЙ, а, е, книжн.

Неясний, невизначений, нечіткий.

Псевдоевклідів простір є скінченно мірним дійсним векторним простором із невиродженим індефінітним скалярним добутком, що називають також індефінітною метрикою (з наук. літ.);

Індефінітна метрика не є метрикою у сенсі визначення метричного простору, а являє собою частковий випадок метричного тензора (з наук.-попул. літ.);

Спроби модифікації теорії збурень призвели до висновку про безперспективність нового підходу, оскільки він не лише не вирішував основних труднощів, а й породжував нові індефінітні (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індефінітний — індефіні́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. індефінітний — -а, -е. 1》 Неясний, невизначений. 2》 Який не має чітких меж. Великий тлумачний словник сучасної мови