індефінітність

ІНДЕФІНІ́ТНІСТЬ, ності, ж., книжн.

Абстр. ім. до індефіні́тний.

На синтаксичному рівні індефінітність досягається за рахунок предикаційних згорток – субстантивацій, суб'єктних та об'єктних підрядних частин, зокрема, з інфінітивними конструкціями (з наук. літ.);

Фразеосемантичне поле квантитативної індефінітності легко моделювати за допомогою симетричних кіл (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me