індефінітність
ІНДЕФІНІ́ТНІСТЬ, ності, ж., книжн.
Абстр. ім. до індефіні́тний.
На синтаксичному рівні індефінітність досягається за рахунок предикаційних згорток – субстантивацій, суб'єктних та об'єктних підрядних частин, зокрема, з інфінітивними конструкціями (з наук. літ.);
Фразеосемантичне поле квантитативної індефінітності легко моделювати за допомогою симетричних кіл (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me