інозит

ІНОЗИ́Т, у, ч.

Органічна речовина з групи вітамінів B, яка міститься майже у всіх тваринних тканинах і в багатьох рослинах у вигляді фітину або фітинової кислоти.

Учені знайшли в омелі інозит, вітамін С, каротин, смоли та дубильні речовини (з наук. літ.);

Міститься інозит у зернових продуктах, що не зазнали промислового оброблення (горіхи, соняшникове насіння та ін.) (з навч. літ.);

Інозит належить до активних вітамінів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інозит — -у, ч. Циклічний шестиатомний спирт, який міститься в тканинах людини й більшості тварин та рослин у вигляді фітину або фітинової кислоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інозит — інози́т [від грец. ις (ίνός) – м’яз, сухожилля] циклічний шестиатомний спирт, міститься в тканинах людини й більшості тварин та рослин у вигляді фітину або фітинової кислоти. Один із стереоізомерів І.-мезоінозит належить до вітамінів групи В. Словник іншомовних слів Мельничука