іновірський
ІНОВІ́РСЬКИЙ, а, е.
Стос. до іновірців, належний їм.
Україна поставала європейським форпостом проти різнобічних іновірських навал (із журн.);
Іновірська церква.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іновірський — інові́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- іновірський — -а, -е. Стос. до іновірства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іновірський — Інові́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)