іновірство
ІНОВІ́РСТВО, а, с.
Учення й обряди іновірців.
Іновірство не заважало чоловікові бути порядним сім'янином і добре ставитися до службового обов'язку (з публіц. літ.);
Іновірство ніколи не було поширене в цих гірських краях (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іновірство — інові́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- іновірство — -а, с. Інша, у порівнянні з чиєюсь, віра, релігія; належність до іншого віросповідання. Великий тлумачний словник сучасної мови