інокулювати
ІНОКУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., кого, що, біол.
Уводити живі мікроорганізми, інфікований матеріал, сироватки або інші речовини у тканини рослин, тварин, людини, а також у поживне середовище.
Насіння багаторічних трав треба інокулювати нітрагіном (з наук. літ.);
Для перевірки імунної системи спочатку мишу інокулюють сироваткою, а потім спостерігають протягом двох-трьох днів за станом її організму (з навч. літ.);
Соєві соуси виготовляють зі стерилізованих соєвих бобів, які інокулюють спеціальною культурою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інокулювати — Щепити, защеплювати, защепити, позащеплювати, нащеплювати, нащепити, понащеплювати, пощеплювати пощепити, ущеплювати, ущепити, повщеплювати Словник чужослів Павло Штепа
- інокулювати — інокулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- інокулювати — -юю, -юєш. Здійснювати інокуляцію. Великий тлумачний словник сучасної мови