інокулят
ІНОКУЛЯ́Т, у, ч., біол.
Суспензія клітин, вихідна для клітинної культури.
Для дослідів як інокулят доцільно мати культуру, вирощену на етанолі (з наук. літ.);
Інокулят висівають на живильне середовище (з наук.-попул. літ.);
Мікробіологічний інокулят;
Отримано посівний інокулят.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me