інституалізований

ІНСТИТУАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, політ., юр.

Дієпр. пас. до інституалізува́ти.

Держава є організацією, яка певним чином відокремлена від суспільства й інституалізована у вигляді системи, яка має власні закономірності становлення, розвитку і функціонування (з наук. літ.);

Для дітей-інвалідів існують будинки-інтернати й допоміжні школи-інтернати – все це інституалізовані форми опіки (з публіц. літ.);

Уплив на особистість здійснюється в багатогранному народному житті не лише у межах сім'ї, роду, але й на інших інституалізованих рівнях суспільного життя, зокрема в навчально-виховних закладах різного типу (із журн.);

// інституалізо́вано, безос. пред.

Громадянське суспільство потребує певного типу держави – правової держави, в якій інституалізовано контроль з боку суспільства (з наук. літ.).