інституалізація

ІНСТИТУАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр.

Дія за знач. інституалізува́ти і інституалізува́тися.

Громадянське суспільство – це конкретний спосіб інституалізації демократії та сфера для добровільного об'єднання громадян із метою реалізації їхніх інтересів (з наук. літ.);

Не можна перебільшити внесок Д. Яворницького у розвиток музейної справи в Україні, в процес інституалізації музеєзнавства (з наук.-попул. літ.);

З інституалізацією політичних сил виникає потреба у створенні організаційних центрів, навколо яких об'єднувалися б потенційні виборці, велась політична робота (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інституалізація — інституаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови