інстиляція

ІНСТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., мед.

Вкрапування ліків у що-небудь.

Процедуру інстиляції уретри здійснюють через крапельне вливання певних ліків в уретру для місцевого лікування порушень її слизової оболонки. Процедуру інстиляції роблять жінкам і чоловікам (з навч. літ.);

У лікарні інстиляцію сечового міхура проводять для знищення в ньому бактерій (із журн.);

Метод інстиляції.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інстиляція — інстиля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. інстиляція — -ї, ж., мед. Вкапування ліків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інстиляція — інстиля́ція (лат. instillatio, від instillo – крапаю, зволожую) вкапування ліків (напр., у сечовий міхур). Словник іншомовних слів Мельничука