інституціалізація

ІНСТИТУЦІАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр.

Дія за знач. інституціалізува́ти і інституціалізува́тися.

На початку ХХІ ст. в Україні склалися як об'єктивні, так і суб'єктивні передумови для переходу до якісно нового етапу державотворення – від інституціалізації державних структур до повноцінного здійснення ними своїх функцій (з наук. літ.);

Без інституціалізації, без політичних інститутів демократії жодна сучасна демократична держава існувати не може (з публіц. літ.);

В. І. Вернадський був переконаний, що інституціалізація природознавства і техніки сприятиме появі національних професійних товариств у цих галузях (із журн.).