інституціалізація

1. Утворення стабільних зразків соціальної взаємодії, заснованої на формалізованих правилах, законах, звичаях і ритуалах. І. робить можливим прогнозування соціальної поведінки в певних соціальних ролях (таких, як роль батька, службовця, священика і т.п.). 2. Правове і організаційне закріплення усталених в суспільстві форм поведінки, відносин і т.п. 3. Утворення інституту.

англ. institutionalization; нім. Instituzialisation f=; угор. egyetemisités; рос. институциализация.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інституціалізація — ІНСТИТУЦІАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр. Дія за знач. інституціалізува́ти і інституціалізува́тися. На початку ХХІ ст. в Україні склалися як об'єктивні, так і суб'єктивні передумови для переходу до якісно нового етапу державотворення... Словник української мови у 20 томах