інструменталізація
ІНСТРУМЕНТАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Використання чогось як інструменту певної дії.
Характерною рисою сучасних езотеричних культів є “прагматизація” та “інструменталізація”, коли неофіту пропонується набір психофізичних вправ, які мають сприяти його якнайшвидшому “осяянню”, тобто переживанню зміненого стану свідомості (з наук.-попул. літ.);
Простір пам'яті піддається інструменталізації, тому що спирається на інструменти пізнання та усвідомлення пізнаваного (з публіц. літ.);
Політична інструменталізація засобів масової інформації свідчить про підпорядкування останніх меті певних угруповань (із журн.);
Технічна інструменталізація співвідноситься з пережитими людством змінами цивілізацій (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me