інструменталізація

ІНСТРУМЕНТАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Використання чогось як інструменту певної дії.

Характерною рисою сучасних езотеричних культів є “прагматизація” та “інструменталізація”, коли неофіту пропонується набір психофізичних вправ, які мають сприяти його якнайшвидшому “осяянню”, тобто переживанню зміненого стану свідомості (з наук.-попул. літ.);

Простір пам'яті піддається інструменталізації, тому що спирається на інструменти пізнання та усвідомлення пізнаваного (з публіц. літ.);

Політична інструменталізація засобів масової інформації свідчить про підпорядкування останніх меті певних угруповань (із журн.);

Технічна інструменталізація співвідноситься з пережитими людством змінами цивілізацій (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me